Після довгої зими

Небо кольору мертвого ґрунту.
палітра озимої втоми. оскома.
дощі на душі і на вулицях міста,
так тісно в бетонних оковах.
загублені в сірій пустелі весни,
назавжди. я і ти за глухою стіною,
і не обійти її. нізащо зачепитись,
очима шукати опору. тікати туди,
де хвилі голодного, спраглого моря,
скинувши кригу готові до бою
без болю, без жалю топити старі кораблі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.