Гори

Смиренно волокти свою планиду
зібравши всі пожитки рватись ввись
лишаючи мов зранених солдатів
внизу усе, з чим так колись зріднивсь

Одного разу й гори не зарадять
бо хто ми є на фоні тих вершин?
лише маленька пригорсть часу
поміж багатовікових сплетінь

Не кожну гору підкорити стане сили
не кожну гору й варто підкоряти
одного разу ставши на вершині
відчуєш замість величі – утрату

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.